Сушарка для рушників має набагато більше функцій, ніж може видатися на перший погляд. Як випливає з назви, вона призначається для мокрих рушників, але також допомагає впоратися з підвищеною вологістю в приміщенні. Ще один плюс полягає в тому, що вона працює як радіатор опалення. Купити сушарку для рушників можна за посиланням https://bavex.ua, а в цій статті ми розповімо, як зробити правильний вибір.
Місце встановлення
Випускаються моделі, розраховані для кімнат, кухонь, прихожих, підсобних приміщень. Щоб підключити їх до гарячої води в квартирі, доведеться неабияк помучитися. Їх дозволяється приєднувати до системи ГВО тільки в разі, якщо установка планується в санвузлі. Робити вріз в трубу центрального опалення заборонено. Існують спеціальні пристосування, які дозволяють нагріти воду від радіатора при контакті з ним, але вони малоефективні.
Зовсім інші можливості відкриваються перед тими, у кого є заміський будинок. Для приватних будівель, призначених для постійного проживання, діють ті ж нормативи, що і для квартир. Але для опалення та гарячого водопостачання тут зазвичай застосовуються двоконтурні газові котли, до яких можна підключити і інше обладнання.
Для стандартних ванних підходять компактні прилади, які не забирають багато місця. Для великих приміщень бажано вибрати батарею зі значною площею. Чим вона більша, тим ефективніше працює пристрій, прогріваючи приміщення і усуваючи надмірну вологість. І тим більше на ньому поміщається мокрих речей.
Обігрівачі зазвичай монтуються на стіну, але є моделі, які кріпляться до підлоги. У суміщених санвузлах вони можуть служити перегородкою між двома зонами. Якщо дозволяє простір, можна поставити сушарку, поєднану з опалювальним радіатором у вигляді гармошки.
Теплоносій: водяний або електричний
В якості теплоносія можуть використовуватися:
- вода;
- електрика.
Водяний
Перший варіант є найпоширенішим, оскільки він спочатку використовувався при будівництві житлових будинків. Він відрізняється від другого тим, що за теплоносій платити не потрібно. У нього є один недолік – прилад не працює, коли в літню пору відключають ГВО. Потрібно визнати, що при відсутності гарячої води – це не найсерйозніша проблема.
Електричний
Електричний пристрій можна монтувати в будь-якому приміщенні. Законодавство і технічні нормативи не забороняють вішати його ні в житлових кімнатах, ні в кухнях. Заборон немає ні для квартир, ні для заміських будинків. Такий спосіб не можна назвати економним, але тільки він здатний забезпечити безперебійну роботу. Можливо, влітку в котеджах вигідніше використовувати саме його. Якщо двоконтурний котел відповідає тільки за опалення, для водяного фітингу, влітку доведеться палити газ. Щоб зрозуміти, що в даному випадку дешевше, необхідно провести розрахунок. Результат буде залежати від енергоспоживання.
Звичайний радіатор, що підключається до розетки, в середньому споживає енергії не більше, ніж стоватна лампочка. Є й більш потужні моделі. Вони не бояться води. Об них неможливо обпектися. Температура нагріву становить близько 60 С. Для нагрівання застосовується спеціальний кабель з вологозахистом або металевою трубкою – теном. Корпус захищений від напруги. Торкатися до нього безпечно. Коротке замикання виключене навіть у вологому середовищі. Кабель вважається більш надійним, ніж ТЕН. Вони однаково безпечні та ефективні.
Є й портативні сушарки, які можна увімкнути в розетку, розташувавши там, де це необхідно.
Матеріал
В якості матеріалу для вигротовлення сушарок застосовується сталь, мідь, латунь, а також різні сплави.
Нержавіюча сталь – вироби з цільної труби з внутрішнім антикорозійним шаром, мають високу міцність і здатні витримувати значний тиск. Їм не страшні гідравлічні удари і сильні перепади. Товщина стінок повинна бути не менше 3 мм. Від цього параметра залежить «стресостійкість» приладу, його термін служби. Для стандартних санвузлів підійдуть конструкції з шириною труби в 1 або ¾ дюйма. Один з недоліків – велика вага, однак, чим більша маса, тим краща тепловіддача. Поверхня може бути хромованою. У деяких моделей покриття імітують латунь або бронзу. Наявність зварних швів помітно знижує міцність.
Чорна сталь – батареї, як правило, не мають внутрішнього антикорозійного шару і погано переносять навіть підготовлену гарячу воду. Вони використовуються в приватних будинках, де немає перепадів тиску в системі ГВО і опалення, а внутрішнє навантаження невелике.
Мідь – цей матеріал добре передає тепло. Він може працювати навіть з погано підготовленою водою, що містить хімічно активні домішки. Мідні вироби надійні, не бояться навантажень. По міцності поступаються аналогам з нержавійки, але важать менше. Внутрішня поверхня повинна бути гальванована – інакше при контакті з рідиною почнеться корозія. Електричним моделям таке покриття не потрібне.
Латунь – являє собою сплав на основі міді з додаванням цинку, олова та інших металів. Погано переносить гідравлічні удари. Внутрішня поверхня повинна мати захисне хромоване покриття. Підходить для автономних систем. Встановлювати такі обігрівачі в міських будівлях не рекомендується.
Форма і розмір
Прилади можуть сильно відрізнятися один від одного за зовнішнім виглядом. В основному це «драбинки» і звичні «змійки», але є й інші варіанти. У типових квартирах правильним буде використовувати стандартні рішення, для яких не доведеться міняти положення труб ГВО. Зазвичай вони мають П- і М-подібну форму і за технічними параметрами відповідають старим зразкам. Якщо дозволяє простір, слід використовувати вироби з великою випромінюючої поверхнею.
Ця рекомендація є вичерпною відповіддю на питання – які рушникосушки краще за якістю. Розмір тут дуже важливий. Температура від нього не залежить. Спосіб нагріву на ефективність роботи також не робить значного впливу.
Пристрої можуть мати додаткові пристосування – полки, вішаки, гачки. Існують конструкції з шарнірами і поворотними механізмами. Якщо їх повернути від стіни, поверхня, яка випромінює тепло, збільшиться. Крім того, сушити речі в такому положенні набагато швидше.
