Багато з тих, хто вирішив зайнятися боксом, але вже далекий від юнацького віку, задаються питанням: а чи не запізно? І чи варто взагалі починати, раз ніяких спортивних результатів не передбачається?
Що ж, спробуємо розібратися.
Тридцять і три роки
Стародавні греки говорили: «Хороший початок – половина справи». Але якщо ніколи не починати, то і діла ніякого не вийде. І можна все життя пролежати на печі – в сучасному варіанті на дивані перед телевізором з пляшкою пива. Тут на думку спадає і відома билина про Іллю Муромця, який тридцять три роки лежав на тій самій печі, але потім підвівся з неї і став богатирем. Мабуть і тисячу років тому перед людиною стояли ті ж проблеми і завдання – подолати себе, встати і йти вперед. Тому, якщо ви спитаєте чи не пізно починати займатися боксом в 33? Відповідаємо: ні, не пізно!
Життя така штука, що треба постійно себе підстьобувати, щоб чогось досягти! Тільки подолання самого себе веде людину до успішного способу життя. Режим, дієта, регулярні тренування ось складові успіху, спортивної фігури і відмінної фізичної форми.
І починати займатися краще зараз, бо завтра ти будеш шкодувати, що не почав сьогодні, а через рік ти будеш жаліти ще більше.
Успіх приходить пізно
Що ж стосується спортивних результатів, є маса прикладів, коли люди приходили в бокс в досить зрілому (для спорту) віці і досягали вершин.
Легендарний Роккі Марчіано. Двічі чемпіон світу у важкій вазі в 1952-му і 1956-му роках. Єдиний з боксерів важковаговиків, хто жодного разу не зазнав поразки в 49 боях. Почав займатися боксом в 24 роки.
Ще один приклад – Джеймс Сміт, який прийшов в бокс після 25 років. У 28 перейшов у професіонали. Чемпіон світу у важкій вазі 1985-1987 років за версією WBA.
У 27 років почав займатися боксом Тоні Томпсон. Вибився в топові бійці і зустрічався, в тому числі, з Володимиром Кличко.
І це ще не межа. Мартін Роган став займатися боксом в 29 років! А до цього і на початку боксерської кар’єри працював простим таксистом в місті Белфасті. Попереду його чекали лаври чемпіона Англії і Британської співдружності.
Зробити перший крок
Ви ще в роздумах. І основні думки – чи здатний я, чи зможу, чи вистачить фізичних сил?
Відповідаємо: фізична сила, особливо для аматорських занять – далеко не головне. Головне – сила духу, вміння подолати себе, мужність і впевненість у собі. І в зрілому віці ці якості не менш важливі, ніж в юності. Ти приходиш в зал і знаєш, що тебе будуть бити, нехай і в щадному режимі. Але, все одно, приходиш і тренуєшся. Захищаєшся і нападаєш. Це і є те саме вміння тримати удар, яке необхідне в повсякденному житті.
Фізичні навантаження, якщо їх контролювати, ще ніколи нікому не шкодили. Ви – офісний працівник, що заплив жирком… Намагаєтеся робити зусилля над собою? Ходите в спортивний зал, фітнес-клуб. Але толку мало. Хоча начебто і займаєтеся. Вся справа в тому, що більшість людей, нехай це і банально звучить, за своєю природою ліниві. І, навіть начебто зробивши над собою зусилля, вони продовжують лінуватися. Ходять в спортзал і щось там мляво роблять, думаючи, що вони спортсмени. Ні, їм потрібно, щоб їх просто «ганяли». Щоб був той, хто «ганяє». Щоб були ті, на кого можна рівнятися. Особливо це важливо тим, хто вже у віці, адже з віком людина ще більше лінується. І енергія вже не та, якщо порівнювати 15-20 і 35-40 років.
Боксерський зал або ринг – мабуть, кращий комплексний спортивний снаряд, що дає унікальне фізичне навантаження. Воно рівномірне для всього організму. Це до того ж і тренування серцево-судинної системи. Відмінна методика для комплексного розвитку м’язів. Все це, як не що інше, підтримує організм в тонусі.
Це і вирішення проблеми зайвої ваги. А вона наздоганяє особливо після сорока або навіть близько до цього вікового порогу, коли метаболізм в організмі сповільнюється. Вага помітно набирається і доводиться або жорстко обмежувати себе в їжі, або кардинально міняти спосіб життя. Збільшувати фізичне навантаження. Але навряд чи хтось захоче поміняти затишне офісне крісло, та ще з керівною посадою на робу вантажника чи костюм лісоруба.
І ось на допомогу приходить бокс. Ви приходите в школу боксу аж ніяк не з метою стати чемпіоном. І досвідчені тренери знають, як «вести» саме вас. Тож, якщо ви шукаєте зал і тренера для боксу в Харкові, вам допоможе сайт https://boxing.kh.ua, де представлені контакти усіх нацвідоміших майстрів, та адреси найкращих залів.
Не бійтеся, що з’явитеся перед колегами на роботі з розбитою фізіономією або синцем під оком. Все під контролем. Плюс сучасні засоби захисту.
На перших заняттях новачок просто відпрацьовує техніку і правильність ударів. Його поки не допускають до парних занять. Але і на рингу у спортсмена любителя шанс отримати траву зводиться до нуля.
І все-таки переступити поріг школи боксу заважають усілякі надумані страхи.
Ось, мовляв, прийдеш ти в секцію, а там м’язисті качки будуть робити з мене котлету або відбивну. Загалом, відіб’ють всі нутрощі. Може і до переломів дійде.
Так як же насправді?
Відповідь дають самі новачки. Ось що приблизно пишуть на різних форумах (узагальнюємо і редагуємо відповіді, але суть залишаємо незмінною):
– Ніхто котлету з тебе робити не буде. Боксери, боксерський колектив – це особливий світ, де все будується на повазі до суперника. Ні про яке приниження мови бути не може. Іди і займайся без жодного страху. Зі мною в групу ходить багато пузатих дядьків, і кволих юнаків і всі задоволені. Тренування, так, спочатку дуже сильно вимотує. У школі боксу є доросла група для людей від 18 років і до 50-ти. Різні методики. Тренування починається із загальної фізичної підготовки, тобто розминки. Потім напрацювання техніки. З кожним тренуванням щось нове: спочатку сам з собою, потім з партнером на лапах, потім на снарядах, потім вже спаринги. І ніхто на твій зовнішній вигляд не дивиться, і ніхто з цього приводу не комплексує.
І ще одна думка:
– Почав займатися в 35 років, так як вага була 115 кг при зрості 1 м 75 см. Спочатку відчував неймовірну втому, але потім втягнувся. Вага вже через місяць пішла на спад і зараз – після півроку тренувань прийшов в норму – 85 кг.
Ви все ще сумніваєтеся, що займатися боксом в «зрілі» роки пізно ?!
