5 жіночих романів, які мотивують

546

Всі книжки цього огляду – своєрідні екскурси в духовний світ жінок різних епох і часів, які опинилися в складній ситуації вибору. Іноді це вибір професії і коханого, але іноді вибирати доводиться між життям і смертю. Романтична історія, любовний роман, детектив і трилер – в будь-якому із жанрів сюжет, як завжди, мотивує, а героїні можуть бути зразком для наслідування.

Маргарет Етвуд. Сліпий убивця. – Х.: Клуб Сімейного дозвілля, 2018

Цей роман, що отримав Букерівську премію, має багато рівнів, і може задовольнити будь-які смаки – від «детективного» до «фантастичного». Адже як може бути інакше у сповіді героїні, сестри загиблої красуні, що отак просто, одного чудового дня звернула з мосту в прірву? Друга сюжетна лінія – це фантасмагорична історія «Сліпий вбивця», яку розповідає ще одна «непевна» оповідачка, а по-третє, маємо ще світську хроніку, що занурює нас у колорит епохи минулого та позаминулого століття в Канаді. Таким чином, вибудовується родинна історія, починаючи з прабатьків, засновників ґудзикової фабрики, до їх онучок і навіть правнучки. Загадок у романі – високохудожньому інтелектуальному чтиві – не бракує, але насамперед не ясно, навіщо стара героїня пише свої спогади: невже заради свого очищення в очах наслідниці та отримання прощення з її боку? Воно й не дивно, якщо зважити, що розповідає колишня елегантна красуня, що нині перетворилася на цинічну стару. Крім того, не лишає у спокої доля сліпого вбивці та його німої коханки. «Вона має одну-єдину його світлину, чорно-білу. Дбайливо береже її, бо це ледь не все, що їй від нього лишилося. На знімку вона й цей чоловік разом на пікніку. На звороті написано «пікнік» — не його ім’я, не її, просто «пікнік». Вона знає імена — немає потреби їх записувати». У будь-якому разі, навіть незаписані, але переосмислені вчинки разом з подіями столітньої давності виростають на справжню епохальну сагу, в кінці якої ми починаємо розуміти, що насправді все було набагато страшніше, ніж нам розповідають.

Жіль Леруа. Пісня Алабами. – Х.: Фабула, 2017

Читаючи цю біографічну сагу, згадуєш вислів одного зі знакових мистців ХХ століття про те, що за кожним генієм стоїть велика жінка. У романі з «пісенною» назвою – це дружина видатного письменника, в затінку якого вона прожила все своє життя. Це була найвідоміша пара 1920-х років. Майбутній автор романів «Ніч лагідна» і «Великий Гетсбі» починає свою кар’єру військового не з армійських вправ, а з пошуку жінок. «Лейтенантові Фітцджеральдові був двадцять один рік, і талантів у нього було чималенько, – уточнює героїня. – Він умів пречудово танцювати усі модні танці, навчив мене їздити на коні трюхцем по-турецькому й покатав на аероплані; він писав оповідання, які незабаром будуть друкуватися скрізь, він певен був того; він був чепурний і вишуканий, володів французькою — завдяки тому знанню він і став піхотним лейтенантом після навчання у Прінстоні, бо франкофони мали привілей, що дозволяв їм доскочити офіцерського звання,— та, головне, він був чепурний і елегантний, умів триматися як денді». А хто ж була вона? «Я — Зельда Сейр, – представляється героїня. – Суддівна. Майбутня наречена завтрашнього великого письменника». Надалі – муза і «злий геній», хоча в романі, який у 2007 році отримав Гонкурівську премію, нам доводять, що жертвою була Зельда, а Фітцджеральд – її нещадним катом.

Марта Холл Келлі. Бузкові дівчата. – К.: Нора-Друк, 2017

Напружене дійство у цьому романі, що не відпускає читача до самого трагічного фіналу, виправдане самою історичною ситуацією. Адже дія відбувається наприкінці 1930-х років, коли на світом нависла загроза війни, триває протягом Другої світової одразу на двох континентах, а завершується вже вкінці 1940-х гіркими наслідками воєнної історії. Яка увірвалася в життя трьох героїнь, тих самих «дівчат в цвіту», кардинально його змінивши. Чи могла подумати співробітниця французького консульства в Америці, що її подорож до Парижу обернеться не лише святом романтики, але й буднями окупації? І чи сподівалась її майбутня подруга з Польщі, що її юність мине у боротьбі з окупантами у підпільному русі опору? І тим більше не мріяла ні про що, крім лікарської кар’єри третя героїня роману, ставлячи досліди на людях у німецьких концтаборах. У фіналі всі троє дожили, відповідно, до відродженого кохання, знайденої дитини і Нюрнберзького процесу, але об’єднала всіх трьох не лише фантазія автора, але саме життя. Яке триває іноді навіть після смерті.

Поліна Кулакова. Корсо. – Брустурів: Дискурсус, 2017

У повсякденному житті героїня цього детектива з елементами психологічного трилера була милою, чуйною дівчиною, якій вона здавалася й сама собі. Але доля розпорядилася так, щоб її справжній бойовий характер проявився вже з перших сторінок роману. По-перше, таємничий пес тієї самої екзотичної породи «корсо», який опинився поруч, після чого все полетіло шкереберть – робота, кохання, родина. «Їй потрібні були обійми. Надто довго вона носила свої тривоги й невдачі в собі. Ніхто не повинен переживати такі моменти самотужки! Адже вона так мріяла про сім’ю, дітей, улюблену роботу… А тепер усе розвіялось за вітром». Насправді ж, знаки долі з’явилися в житті героїні недаремно, і її випробування починаються від моменту, коли в рідному містечку з’являється серійний вбивця на прізвисько Садівник, який висаджує троянди на могилах своїх жертв. Дівчину, яка опинилася у нього на шляху, а також самого маніяка містичним чином сприймає підліток, ще один учасник цієї заплутаної історії. І зовсім вже надає рішучості героїні той факт, що зникла її краща подруга, і якщо вже поліція не в силах допомогти, їй доводиться самій розслідувати злочин.

Слава Світова. Жила-була Я. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2017

Як і багато хто з персонажів нинішнього життя, батьки героїні наступної кумедної книжки, а саме – «Жила-була Я» Слави Світової – їдуть в столичні дали на заробітки. А що ж їх навіжена донька, яку залишили на господарстві з рудим котом? Чекати милостей від природи, як які-небудь мічурінці з минулого, вона точно не буде. У своєрідному романі-щоденнику, що складається з небуденних історій героїні про те, як правильно заварити чай директору, навіщо ходити на тайський масаж і куди бігти в пошуках Прекрасного Принца, нас чекає справжній феєрверк навіть не гарячих, а запальних за своєю щирістю і гумором оповідок. Тут і співбесіда в посольстві, і поїздка до бабусі, і навіть просто пошуки роботи в столиці.. «Роботу знайте – не поле перейти, – глибокодумно повідомляють нам. – І навіть не грядку, і не присадибну ділянку, і не клумбу, і не Пушкінський парк, що неподалік станції метро Шулявська…»

Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Жіночий Світ

 

Поділись


Магазин