На думку авторів нового дослідження, моніторинг змін пам’яті та швидкості ходьби з часом може допомогти виявити осіб, яким найбільше загрожує деменція.
Деменція переважно пов’язана віком. Отже, оскільки середня тривалість життя на планеті Земля неухильно зростає, деменція загрожує все більшій кількості людей.
На цей час способу повністю вилікувати деменцію не існує, однак терапія, яку розпочали на ранніх етапах хвороби, дає хороші результати. Тому дослідники зосереджені на пошуку способів виявлення тих, хто найбільше схильний до деменції, пише Жіночий Світ з посиланням на MedicalNewsToday.
Існують фактори, що підвищують ризик деменції, наприклад гіпертонія та сидячий спосіб життя. Розуміння того, які групи людей мають тенденцію до розвитку деменції, допомагає вченим та лікарям визначати та управляти подальшими факторами ризику.
Одним з найбільш ранніх симптомів деменції є втрата пам’яті; однак, багато людей відчувають спад когнітивних здібностей з віком, і це не обов’язково прогресує до деменції.
Тому втрата пам’яті сама по собі не є надійним способом прогнозування ризику деменції.
Автори деяких досліджень дійшли висновку, що низька швидкість ходьби може бути ознакою схильності до деменції, однак виявилось, що кореляція досить незначна і що швидкість ходи сама по собі не є корисним діагностичним показником.
В іншому дослідженні було зроблено висновок, що люди, у яких пам’ять та швидкість ходи зменшилися разом , найбільше ризикують розвинути деменцію. Але оскільки в це дослідження було включено відносно невелику групу людей, яких було прийнято до геріатричних клінік, не ясно, чи актуальні ці результати для всього населення.
Група дослідників вирішила з’ясувати, чи може погіршення пам’яті та швидкість ходьби разом узяті бути пов’язаними з підвищеним ризиком деменції.
Для свого дослідження дослідники об’єднали дані шести масштабних досліджень. Учасників було понад 60. Вони пройшли тести пам’яті та оцінку швидкості ходьби.
На початку дослідження вчені виключили будь-кого із наявними когнітивними порушеннями або деменцією. Вони також виключали всіх, хто має особливо повільну ходу – повільніше 0,6 метра або близько 2 футів за секунду. Після виключень залишилось 8 699 осіб.
Автори порівнювали учасників з подвійним зниженням з тими, у кого швидкість ходьби та пам’ять залишалися постійними, кого вони назвали «звичайними агерами».
Протягом шести досліджень автори виявили, що люди, в яких спостерігалось погіршення пам’яті, мали ризик розвитку деменції в 2,2–4,6 рази більше, ніж звичайні агери.
Серед тих, у кого лише знижена швидкість ходи, ризик деменції збільшився в 2,1 – 3,6 рази, і цей ефект був статистично значущим лише у трьох із шести досліджень.
Коли вчені розглядали людей, у яких швидкість ходіння і зниження пам’яті, результати були більш чітко визначені. Дослідники пишуть:
«Учасники з подвійним зниженням мали ризик розвитку деменції в 5,2 до 11,7 рази порівняно зі звичайними».
Оскільки, що раніше починаеться лікування деменції, то кращі його результати, ці дослідження є важливими. Швидкість ходи та пам’ять легко оцінити, для цього не потрібні дорогі технології. Якщо подальші дослідження підтвердять ці висновки, включення цих оцінок до регулярних оглядів було б відносно простим.Як пишуть автори, подвійне зниження може бути «зафіксовано на ранніх етапах клінічних досліджень шляхом регулярного введення оцінки швидкості ходи та безкоштовного тесту пам’яті».
Майбутня робота повинна також вирішити питання, чому – які механізми лежать в основі подвійного зниження? Автори вважають, що розуміння того, з чим пов’язане подвійне зниження та деменція, може вказати шлях до методів лікування або до способів запобігти розвитку деменції.
