Розлад організму, при якому відбувається формування конкрементів (каменів) у жовчному міхурі та протоках, називають жовчнокам’яною хворобою. Інша її назва – калькульозний холецистит. Це досить широко поширена патологія органів травлення. В основному камені виникають в дорослому віці, частіше від жовчнокам’яної хвороби страждають жінки після 45 років з підвищеною масою тіла.
Виникнення конкрементів відбувається через підвищену концентрацію жовчних частинок. Їх утворюють органічні речовини, жовчні пігменти, солі кальцію. Вони можуть бути різних розмірів, від дрібного піску до досить великих утворень. Згодом, такі утворення можуть збільшуватися. У жовчному міхурі може бути тільки один камінчик, або досить багато. Згодом, їх кількість може зростати і навіть перевищувати сотню. Жовчні камені блокують нормальне функціонування жовчного міхура. Фактором, що провокує утворення каменів, є застій біологічної рідини в жовчному міхурі. Крім цього, камені можуть утворитися, коли в жовчі підвищується концентрація солі, внаслідок збоїв метаболізму і ускладнення інших захворювань.
Процесу утворення каменів в жовчному в основному сприяють:
- зловживання жирною їжею або занадто рясний раціон;
- хаотичний прийом їжі;
- брак рухової активності;
- ускладнення вагітності;
- вживання гормональних протизаплідних засобів;
- занадто велика вага пацієнта;
- порушення моторики в жовчних шляхах;
- хронічний панкреатит.
Симптоми жовчнокам’яної хвороби
Найчастіше захворювання протікає практично безсимптомно. Характерні прояви виникають, коли конкременти рушають з місця, виходять з жовчного резервуара і щільно перекривають шляхи. В такому випадку виникає гострий і дуже сильний біль:
- больові напади виникають в правому підребер’ї або в епігастрії, вони можуть тривати годинами і якщо не надати допомогу, то виникнуть серйозні ускладнення аж до больового шоку;
- хворобливість іррадіює в спину, може віддавати в правій лопатці, плечі, міжлопатковій ділянці.
Часто больовий синдром супроводжує нудота або сильна блювота.
Ускладнення жовчнокам’яної хвороби
При виникненні підозри захворювання, слід негайно звернутися до медичного фахівця. Утворення каменів може спровокувати:
- травмування стінок міхура або проток – відбуваються запальні процеси (холангіт або холецистит). Можуть бути набряки міхура або початися його руйнування;
- порушення відтіку жовчі – протоки перекриваються камінням, і виникає гострий біль, сильне підвищення температури загальної або локальної;
- гострий асептичний панкреатит – виникає нестерпний оперізуючий біль, нудота, блювота, діарея;
- механічна жовтяниця – жовтіють склери очей, слизові оболонки і шкіра, стілець стає неприродно світлим, а сеча сильно темніє;
- холангіогенний абсцес печінки – інфекція з жовчних шляхів проникає в клітини печінки, це серйозне захворювання, яке може закінчитися летально;
- прорив жовчного міхура – відбувається вилив жовчі і попадання конкрементів в черевну порожнину;
- перитоніт – небезпечний для подальшого здоров’я і життя стан, можливий токсичний або больовий шок. Хворий потребує екстреної хірургічної операції.
Лікування жовчнокам’яної хвороби
Вирішувати, яким способом буде проводитись лікування, може тільки лікар. Все залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, важкості перебігу хвороби і супутніх порушень організму. Якщо жовчокам’яна хвороба важка, може знадобитися видалення жовчного.
Після проведення холецистектомії людина може вести звичайний спосіб життя. Видалення жовчного міхура не означає погіршення повноцінності життя, подальшого здоров’я або необхідність дотримуватися жорсткої дієти. Після відновного періоду, людина повністю одужує і їй потрібен різноманітний і якісний раціон.
Щоб не дійшло до радикальних заходів, стежте за харчуванням. Вживайте продукти, багаті клітковиною, залізом і корисними жирами, намагайтеся вести активний спосіб життя і не допускайте появу зайвої ваги. Камені «бояться» куркуми, введіть її в раціон як спецію або вживайте з молоком.
