Хочемо торкнутися дуже складної і досить серйозної теми – розрив аневризми аорти. Цей процес в більшості своїй не тільки раптовий, але і смертельно небезпечний. Саме це ускладнення часто є причиною раптової смерті (причому як в молодому, так і в літньому віці).
Підступність полягає в тому, що аневризма рідко коли себе виявляє до розвитку ускладнень. Більшість хворих навіть не здогадуються, що у них є ця “бомба уповільненої дії”.
Чому виникає аневризма?
Щоб знати, як жити з цим діагнозом і боротися з ускладненнями, треба розуміти, чому утворюється аневризма і впливати на “точку прикладання”
1. Вроджені аневризми – ясна річ, що на причину впливати в цьому випадку неможливо.
2. Гіпертонічна хвороба дуже часто стає причиною виникнення аневризми. І ми можемо впливати на першопричину, контролюючи рівень артеріального тиску і не допускаючи його стрибків.
3. ІХС – ішемічна хвороба серця, а також атеросклеротичне ураження судин теж займає провідну причину утворення аневризми. І тут правильно підібрана терапія може служити профілактичним фактором.
Коли відбувається розрив аневризми?
При аневризмі судинна стінка випинається, стає схожою на мішечок із кров’ю. При цьому його стінка, розтягуючись, стоншується. І будь-яке навантаження може привести до її розриву в певний момент.
Тобто це може бути фізичне перенапруження, стрес, стрибок тиску.
Розрив аорти призводить практично до моментальної смерті – буквально декількох секунд достатньо для того, щоб припинилася життєдіяльність.
Якщо у вас є аневризма (та навіть якщо її немає, ці рекомендації будуть корисні всім тим, хто в зоні ризику), то важливо виключати скачки тиску. Потрібно попереджати чинники, що підвищують навантаження на судини – це стрес, фізична перевтома.
Якщо ж діагноз аневризма вам поставлений, то питання про хірургічне втручання вирішується строго індивідуально. Це не означає, що кожна аневризма вимагає операції.
Стабільні судинні “мішечки”, які не збільшуються в розмірах, не вимагають негайної операції. Але і вони обов’язково мають потребу в регулярному контролі – а це регулярне проведення ЕхоКГ, УЗД судин, при необхідності проведення ангіографії (контрастного рентген-дослідження), комп’ютерної томографії та МРТ.
