В нашому організмі течуть дві річки життя, дуже тісно пов’язані між собою, але тим не менш повністю автономні. Одна з них «червона річка». Це кров і кровоносна система. Інша – «біла річка». Це лімфа (від лат. Lympha – чиста вода, волога) і лімфатична система. Коли ми говоримо про лімфу, то маємо на увазі ту прозору рідину, яка виділяється з дрібних ранок і в народі зветься сукровицею.
Тобто в народній пам’яті, яка закріплена і зберігається в мові, її називають «майже кров’ю», в котрій просто відсутні еритроцити (червоні тільця). Через це і колір у лімфи не червоний, а жовтувато-прозорий.
Дві цих річки – біла і червона – рівні в нашому організмі і за значенням, і за протяжністю. Але якщо схожість у протяжності і розгалуженості прекрасно видно неозброєним оком будь-якому дилетанту на будь-якій схемі (див. малюнок нижче), то про їх рівнозначність і рівноцінність в життєдіяльності нашого організму знають далеко не всі.
І ось перш ніж ми поговоримо про лімфаденіт, який, як компас, вказує на порушення в плавній течії «білої річки», спробуємо усунути «білі плями» в наших уявленнях про лімфатичну систему – її елементах, призначеннях і функціях.
Відомо, що наш організм складається з безлічі клітин, які є самостійними, автономними живими організмами. Усі ці клітинки знаходяться в «світовому океані» міжклітинної рідини (сукровиці), яка їх омиває. Цей «світовий океан» становить приблизно 30% від маси тіла людини, тобто в деяких випадках доходить і до 50 л! Чому так багато? А тому, що міжклітинна рідина виконує в нашому організмі відразу кілька функцій.
З одного боку, це живлення: кожна клітина отримує необхідний їй для її життєдіяльності кисень, поживні речовини, вітаміни і мікроелементи, що приносяться в міжклітинну рідину кровоносними капілярами.
З іншого боку, це виведення відходів життєдіяльності клітин. Тут можуть жити бактерії, і грибки, пов’язані між собою ланцюгами, і паразити. Крім того, в нашому організмі щодня природним шляхом відмирає близько 1 мільярда клітин, які теж необхідно «утилізувати». І ось з цією метою природа нас забезпечила універсальною системою для наведення ладу в нашому організмі та для очищення, фільтрації і імунологічної обробки міжклітинної рідини.
Для цього в міжклітинних і міжтканинних щілинах є тонесенькі лімфатичні капіляри. У лімфатичних капілярах міжклітинна рідина стає вже лімфою. Основне призначення лімфи полягає в тому, щоб своїм напором змивати в лімфатичні капіляри і протоки загиблі в результаті життєдіяльності організму клітини, а також бактерії, віруси і токсини.
Лімфа дуже схожа на плазму крові і циркулює вона в лімфатичній системі значно повільніше, ніж кров по кровоносній. У лімфі, як і в крові, живуть лейкоцити (білі клітини крові), які відповідають за імунітет і називаються лімфоцитами.
Густі мережі лімфатичних капілярів зливаються в більші лімфатичні судини, які є у всіх частинах тіла, за винятком центральної нервової системи, кісток, хрящів і зубів. Потім лімфатичні судини вже об’єднуються у дві величезні лімфатичні протоки.
В одну з них – грудну протоку – стікається лімфа з усього тіла, крім правої половини шиї і голови. Лімфатичні судини з правої половини голови і шиї, що залишилися осторонь, утворюють праву протоку. У підсумку вся лімфа з нашого тіла потрапляє у вени. Кожну хвилину з грудної протоки у вену надходить від 4 до 10 мл лімфи. За добу 50% циркулюючого в крові білка і 60% загального обсягу плазми фільтрується з капілярів в лімфатичну систему, а звідти надходить назад до крові.
Оскільки лімфатична система – це система очищення, фільтрації й імунологічної обробки, в ній теж є «фільтри тонкого і грубого очищення» від різних домішок і бруду. Це лімфатичні вузли. В організмі кожної людини від 400 до 1000 лімфовузлів розміром від вушка голки до горіха (0,1 до 2,2 см). Розташовані вони групами уздовж лімфатичних судин через кожні 3-5 см.
Найбільше фільтрів-лімфовузлів в лімфатичних судинах, які несуть лімфу від тонкої і товстої кишок, нирок, шлунку і легень. Тобто в тих місцях, де найбільш ймовірне проникнення окупантів – вірусів і мікробів.
Входів в лімфатичний вузол кілька, а ось вихід – один. До речі, через те, що лімфатичною системою проводиться дуже серйозна і складна робота з наведення ладу в нашому організмі, в лімфатичній системі одночасно циркулює всього 1,5-2 л лімфи.
У лімфатичні вузли з судин потрапляють бактерії та інші чужорідні частинки, де вони фільтруються і знищуються, а лімфа, що виходить з вузла, захоплює лімфоцити й антитіла для відправлення їх до вогнищ зараження. З цією метою в лімфовузлі живуть, виховуються і працюють макрофаги і лімфоцити (кількість лімфоцитів в організмі більш-менш постійна, але в залежності від стану здоров’я вона може збільшуватися або зменшуватися).
Т-лімфоцити (розпізнають антигени, активізують В-клітини і атакують патогенні клітини) і В-лімфоцити (виробляють антитіла, які діють проти антигенів – частинок чужорідного білка). Вони разом і дружно, фільтруючи лімфу, протистоять АБВГНП (Агресії Бактерій, Вірусів, Грибів, Найпростіших, паразитів). Найчастіше в лімфі виявляються ГРИБКИ, на другому місці ГЛИСТИ, на третьому – БАКТЕРІЇ, на четвертому місці – ВІРУСИ (вірус настільки малий, що в лімфі не живе – відразу втікає до клітини).
Іноді під час сутички з мікробами, токсинами й іншими ворогами нашого організму лімфатичні вузли збільшуються, адже лімфоцитів для боротьби треба більше. Як то кажуть – все для фронту, все для перемоги. При запаленнях в лімфатичних вузлах завжди йде битва не на життя, а на смерть, завжди йде боротьба добра зі злом, в якій лімфоцити гинуть тисячами і не завжди добро перемагає зло… Тут вже справа в імунітеті. І якщо імунітет слабкий, то ми в результаті отримуємо лімфаденіт – бактеріальне запалення і збільшення вузлів лімфатичної системи. Надходження лімфи з ураженого органа тимчасово блокується, він розпухає і стає болісним.
Існує така суперечна думка, згідно з якою 80% того, що ми робимо, шкодить нашому здоров’ю. Наскільки гіркий сенс міститься в цій фразі, легко можна побачити на прикладі нашої поведінки щодо однієї тільки лімфатичної системи.
Отже, лімфатична система – це система наведення ладу в нашому організмі та виведення шлаків і отрут з нього.
Для ефективної роботи лімфатичної системи необхідно пам’ятати лише чотири правила:
- Отруту можна розчинити тільки у воді і ні в чому іншому.
- Вивести отруту можна тільки через слизові оболонки, тому що вони не мають твердого захисного бар’єру епідермісу.
- Швидкість виведення залежить від швидкості руху лімфи по лімфатичних судинах.
- Очищення організму і відповідно рух лімфи йде в напрямку від низу до верху.
Здавалося б, нічого складного! Але тепер давайте подивимося, як ми ці істини реалізуємо на практиці.
З майже ста тисяч живих істот на планеті Земля тільки людина п’є щось, крім води (молоко у ссавців – їжа, а не пиття). У світі є така аксіома: чим більше людина їсть, тим більше вона повинна пити. Але здебільшого люди п’ють тоді, коли вже починають відчувати почуття спраги. Але ж спрага – це вже 4-та або 5-та ознака зневоднення.
Коли в роті пересохло – це вже глибоке зневоднення. Тепер згадайте, чим зазвичай втамовують спрагу? Квасом, солодкими газованими напоями, компотом, соком, чаєм, мінеральною водою. Але жоден з цих напоїв не вгамує спрагу. Ні, бажання пити на якийсь час пропаде. Але спрага, як потреба організму у воді – нікуди не зникне. Вода – це універсальний розчинник.
Нашим клітинам потрібна тільки вода, адже тільки водою ви зможете, наприклад, вимити волосся або добре помитися. Не соком, не кавою, не квасом і навіть не молоком – а тільки водою. Якщо нам кажуть, що в день людині необхідно випивати 1,5-2 л рідини, то тут мова йде переважно про воду.
80% отрут і токсинів знаходяться не в кишківнику, нирках або печінці, а в міжклітинній рідині. Якщо людина хоче прочистити свій організм, отже, їй необхідно вивести з себе всю цю «закислу» міжклітинну рідину. Прочистити лімфу – означає розбавити її, доповнивши чистою водою, а не вживати без міри солоне і солодке, яке «забирає» з клітини і ту воду, яка туди все-таки потрапила. Так само, як сік забирає сіль, посипану на розрізаний свіжий огірок і цукор, насипаний на свіжу полуницю.
Тепер трохи про друге просте правило. Виводиться, виділяється будь-отрута і сміття з нашого організму за допомогою всіляких виділень. Наприклад, одні тільки слинні залози – найпотужніший дезінтоксикаційний орган (через слину відходить до півлітра рідини з токсинами). Мокрота, виділення зі статевих шляхів, нежить, рідкий стілець – все це вимушений варіант очищення організму від шлаків і токсинів.
Однак завдяки певним стереотипам, нав’язаним рекламою й іншими способами, складається думка, що потрібно всіма можливими способами боротися з усіма виділеннями. Але це кардинально не правильно, тому що така «боротьба» мало того, що не усуває причини порушень, але ще й не дає організму очищуватися, тим самим тільки посилюючи процес порушення.
Наприклад, через ніс виводиться основна кількість повітряно-крапельної інфекції. А нам наполегливо пропонують забрати виділення з носа усілякими препаратами. Якщо у дитини періодично виникає нежить або спостерігається хронічний риніт, існує думка, що в усьому винні аденоїди і їх потрібно видалити. Але ж аденоїди – це лімфатичні вузли. Вони збільшуються тільки тоді, коли в організмі наявна інфекція і лімфатична система з цим активно бореться. Аденоїди вирізали – забрали свій захисний кордон!
Або, наприклад, потові залози, яких особливо багато в пахвових западинах. За добу до 50% отрут виводиться через потові залози в шкірі. Пахвові западини – головний дренаж від молочних залоз. Нам же пропонується вживати всіх заходів для того, щоб ніколи не пітніти. Використання СУПЕРСИЛЬНОГО антиперсперанта настільки міцно увійшло в звичку, що іноді ним користуються відразу ж, виходячи з душу і навіть у вихідні дні. Але якщо отрути не можуть вийти через потові залози в пахвових западинах, вони підуть в найближче місце – в молочну залозу, забезпечивши там умови для виникнення мастопатії.
Для лімфатичної системи немає окремого серця. Рух лімфи здійснюється за рахунок скорочувальної діяльності лімфатичних вузлів при подачі імпульсів по нервових шляхах, а також за рахунок руху м’язів, розташованих по сусідству з лімфатичними протоками; забезпечується рух тиском рідини і фізіологічною активністю органів, що оточують лімфатичні судини. М’яз скорочується – лімфа проштовхується. Але якщо м’язи навколо лімфатичної судини не працюють, звідки взятися руху лімфи?
Звідси і основна причина проблем з очищенням організму – застій і ураження лімфи від знерухомлених м’язів. Змусити лімфу рухатися можуть тільки активні рухи, скорочення м’язів, гімнастика. Причому будь-яка. В ідеалі рухи повинні бути гармонійно розподілені між усіма групами м’язів і супроводжуватися невеликим збільшенням частоти пульсу і потовиділення. Тільки в цьому випадку фізичне навантаження можна вважати ефективним.
Ті 6-8-10 годин, які зазвичай проводяться стоячи за прилавком або сидячи за комп’ютером, ефективним навантаженням не вважаються, тому що немає розподілу навантаження на всі групи м’язів. А почуття втоми, яке виникає – це найчастіше ознака того, що застоялася лімфа. Як відчули втому, порухайтесь трохи, попийте води (!), зробіть гімнастику – і втома, напевно, відступить.
Все, що в організмі пов’язане з набряками, як правило, відноситься до лімфатичної системи. Набряки на ногах, руках, очах, на попереку, суглобах – це все і є застояною лімфою.
Гарне тренування для лімфатичної системи – лазня. Міжклітинний простір може перебувати в одному з двох станів, які переходять один в інший – густому (гель) або рідкому. Лімфа, якщо вона сильно засмічена, нагадує дуже густий гель.
У нормі лімфа повинна бути відносно рідкою. На процес переходу з одного у інший стан швидше за все впливає температура. У лазні міжклітинна рідина розріджується, а після стрибка в басейн – перетворюється в гель. Крім сауни, лімфостимуляторами, що розріджують лімфу, можуть бути листки смородини, корінь солодкий, деревій, шипшина, овес або до 1,5-2 літри води на добу.
Переміщується лімфа в одному напрямку – від тканин, від низу до верху. З кінчиків пальців – і до грудної лімфатичної протоки. Це продиктовано тим, що завдання лімфатичної системи – зібрати з тканин рідину і потім очищену відвести її до кровотоку.
У всіх лімфатичних судинах є клапани, які не дозволяють лімфі текти назад. Клапан пропускає лімфу, яка піднімається і одразу закривається, не даючи можливості зворотного ходу лімфі.
Прискорити рух лімфи в лімфатичних судинах, збільшуючи відтік тканинної рідини, допомагає масаж. Але робити масаж потрібно тільки в напрямку руху лімфи – від низу до верху. І навіть якщо ви самі розтираєте собі ноги, то рухи повинні бути від кінчиків пальців до стегон, в одному напрямку. А як нам зазвичай роблять масаж? Правильно: зверху донизу, тобто ПРОТИ ходу лімфи – а це означає, що порушуються лімфатичні потоки. А сильно перетиснувши або здавивши, можна зруйнувати і клапани в лімфатичних судинах!
Не дотримання цих простих правил призводить до того, що лімфатична система вже просто не в змозі повноцінно виконувати свою роботу. І тоді з’являються ознаки того, що лімфатична система пригнічена і не працює. Це і засилля вугрової висипки різних видів (виходять токсини через шкірні покриви)
Це і неприємні «старечі» запахи (токсини затримуються в шкірних покривах і піддаються окисленню). І «раптово» з’являються на шкірі папіломи, пігментні плями, бородавки та інші утворення на шкірі – все це не що інше, як наслідки інтоксикації лімфатичної системи.
Запалення суглобів, горла, бронхів, легень, набряки на ногах, в більшості випадків теж наслідок ураження лімфатичної системи, хоча більшість людей думає, що це серцева або ниркова недостатність. Набряк на ногах може вказувати на те, що пахові лімфовузли сильно зашлаковані й лімфа не піднімається. Набряки рук – це найчастіше закупорка пахвових лімфовузлів. Набряки очей – це, можливо, закупорення підщелепних і лицьових лімфовузлів.
