Джон Медіна, американський біолог і батько двох синів, з гумором та науковою точністю розповідає про етапи формування дитячого мозку від зародження і до 5 років. Учений стверджує, що саме в цей період батькам потрібно попрацювати, щоб посприяти виникненню якостей розумних і щасливих дітей.
У книжці є поради вагітним, щодо стосунків у парі, доступно розказано про види інтелектів, секрет щастя, емоції, виховання. Ми ж поділимося кількома секретами Джона Медіни:
Факт 1. Батьківство — кар’єра без відпусток і лікарняних, яка перетворить вас на згусток нервів та потребує постійних матеріальних й емоційних витрат. Про це потрібно не забувати, приймаючи рішення завести дитину.
«…умови контракту однозначні: вони беруть, ви даєте. За свою працю ви ніколи не отримаєте грошей, самі лише рахунки, і краще завчасно приготуватися до певних потрясінь».
Факт 2. Найприроднішим станом для навчання людини є постійна взаємодія.
Приділяючи увагу малюку, ви можете налаштувати його мозок і дати досвід стосунків. Діти, з якими батьки позитивно, багато й регулярно розмовляли, знали вдвічі більше слів, краще читали, аніж їхні ровесники, обділені увагою. Джон Медіна стверджує, що робота над будь-яким спільним проектом принесе багато користі як дорослим, так і малим, а ще неймовірне задоволення.
«Інтелект розвивається не в електронних тиглях холодних неживих машин, а в обіймах чуйних люблячих людей».
Факт 3. Діти — чудові імітатори.
Півторарічні можуть імітувати подію, яку бачили лише раз чотири місяці тому. Отож пам’ятайте про це, коли показуєте їм приклад чи вмикаєте бездумно телевізор.
«…пряма вказівка — це не єдиний шлях навчання дітей, і, може, навіть не найефективніший. Вони також вчаться через спостереження. І спостерігають за вами, як яструби».
Факт 4. Виховання — не перегони: порівняння ваших дітей із дітьми друзів не зробить нікого щасливим.
До того ж хвалити чадо потрібно не за взяті вершини, а за кількість прикладених ним зусиль.
«Діти не є запорукою успіху батьків. Конкуренція може надихати, але її певні види здатні прошити мозок вашої дитини токсичними зв’язками».
Факт 5. Майбутній характер людини залежить від поведінки батьків, вони вчать її співпереживати іншим. А вміння підтримувати дружні стосунки — запорука людського щастя.
«Досить вагомий, щоб стати законом мозку, факт: співчуття знаходить нових друзів».
Факт 6. Спостереження за емоційним життям вашої малечі — найважливіше для прогнозування її майбутнього.
Необхідно називати переживання, аби вгамувати сильні емоції: озвучення має заспокійливий ефект. Доки дитина думатиме, як називається емоція й що її спричинило, відбудеться переключення уваги й почуття притупляться.
«Якщо ваші діти оточені людьми, які можуть говорити про почуття, то вони також навчаться висловлювати свої почуття — що неоціненно для вас, коли вони досягнуть статевої зрілості».
Факт 7. Батьки щасливих дітей не осуджують емоцій, усвідомлюють їх рефлекторність, адже поведінка — це вибір, а емоції — ні. Вони розглядають кризу як повчальний момент й обговорюють, аналізують її з дітьми.
«…діти відчуватимуть фізіологічні характеристики емоційних реакцій, перш ніж вони зрозуміють, що це за реакції. Ось чому сильні почуття часто лякають маленьких людей…».
Факт 8. Ваш малюк казатиме вам неправду: до чотирьох років він брехатиме що дві години, після шести років – що дев’яносто хвилин.
При цьому дитина народжується з вродженим почуттям добра й зла. Однак, моральна поведінка розвивається з часом й потребує спрямування. Цьому вже й мають посприяти батьки.
«Діти найшвидше засвоюють моральну поведінку, коли батьки пояснюють, чому існують правила і їхні наслідки».
Факт 9. Перші півроку немовля щосили намагається заснути вночі, підлаштуватися під ваш розпорядок. Хоч і буде несхоже, адже здаватиметься, що воно плаче весь час. Мозок дитини формується індивідуально й незалежно, тому потрібно лише запастися терпінням. Тобто нема способу, щоб дитина спокійно спала цілу ніч перші місяці життя.
«З погляду еволюції, мозку необхідно навчитися не спати протягом дня і відпочивати всю ніч. І хоча навчитися для нього такий самий клопіт, як і для вас його навчити, ви не повинні здаватися. …діти – це люди, але вони не дорослі. Ви повинні навчити їх усього».
Факт 10. Маля — людина-новачок. Його потрібно вчити, як бути людиною. Проблемою є те, що вчити дитину найчастіше доводиться новачкам-батькам.
«Новачки-тренери та новачки-гравці. Ви будете робити помилки — усі їх роблять».
